Гострі кишкові інфекції (ГКІ) у дітей залишаються однією з найактуальніших проблем сучасної інфектології. На сьогодні в структурі інфекційних захворювань вони поступаються лише гострим респіраторним вірусним інфекціям. Рівень захворюваності ГКІ в дітей у 2,5-3 рази вищий, ніж у дорослих, при цьому половина зареєстрованих випадків захворювань припадає на дітей раннього віку (до 3 років).

За даними ВООЗ у світі щороку реєструється від 68,4 до 275 млн випадків діарейних захворювань, кількість яких постійно зростає. Етіологічний чинник ГКІ вдається виявити у 56-80% хворих. Це можуть бути бактерії, віруси, гриби або ж найпростiшi.

Етіологія
Патогенетично виділяють інвазивні та секреторні діареї. Раніше серед ГКІ переважали інвазивні діареї, зумовлені переважно такими бактеріальними збудниками, як дизентерійна паличка, сальмонела, ентероінвазивна кишкова паличка та умовно-патогенні бактерії (стафілокок, клебсієла, протей). В основі таких діарей лежить запальний процес стінки кишечнику з подальшим розвитком інтоксикаційного синдрому.
На сьогодні серед усіх ГКІ на перший план виходять секреторні діареї, збудниками яких є віруси (рота-, адено-, астро-, каліци-, реовіруси, вірус Норфолку, кишкові коронавіруси), бактерії (холерний вібріон, ентеропатогенні та ентеротоксигенні ешерихії), а також найпростiшi (криптоспоридії, мікроспоридії, балантидії, ізоспори). Серед наведених збудників провідна роль належить ротавірусу, що становить 60-80% у структурі ГКІ в дітей перших трьох років життя. У патогенезі секреторних діарей має значення активація аденілатциклазного механізму ентероцитів або дисахаридазна недостатність із подальшим підвищенням осмотичного тиску в просвіті кишечнику, що призводить до надмірного виділення води, розвитку водянистої діареї та зневоднення. Ознаки запального процесу при цьому типі діареї у стінці кишечнику мінімальні.
Джерелом інфекції при ГКІ є хворі люди, бактеріо- та вірусоносії, а також тварини. Фекально-оральний механізм передачі інфекції здійснюється трьома шляхами: харчовим (аліментарним) – під час споживання інфікованих продуктів, що містять збудник або його токсини; водним – у разі вживання некип'яченої води, купання у відкритих водоймищах та заковтування води; контактно-побутовим – через брудні руки або інфіковані предмети. Кількість кишкових інфекцій особливо зростає улітку.

Клініка
Основними клінічними проявами ГКІ є інтоксикаційний синдром (лихоманка, кволість, сонливість, головний біль, блювання, пронос, біль у животі) та ознаки зневоднення (спрага, сухість шкіри, зниження її тургору та еластичності, западіння великого тім'ячка у дітей грудного віку, зниження діурезу). При цьому вираженість тих чи інших симптомів захворювання залежить від виду збудника, локалізації запального процесу, типу діареї, відсотка втрати маси тіла.
При сальмонельозі захворювання перебігає переважно у вигляді гастроінтестинальної форми, в деяких випадках збудник може проникати в кров, що супроводжується позакишковими гнійними вогнищами інфекції та розвитком септичних форм захворювання .
Збудник шигельозу переважно вражає товстий кишечник, тому клінічна симптоматика характеризується інтоксикаційним синдромом, відсутністю зневоднення, наявністю тенезмів, випорожнення мають вигляд «ректального плювка» з великою кількістю патологічних домішок (слизу, гною та крові).
При холері виникає секреторний тип діареї, який зумовлює надмірне виділення води в просвіт кишечнику. При цьому на тлі нормальної температури тіла виникають часті рідкі випорожнення у вигляді рисового відвару. Мають місце імперативні позиви до акту дефекації без болю в животі та тенезмів, швидко приєднується блювання «фонтаном», без попередньої нудоти, що призводить до розвитку важких форм захворювання.
У разі бактеріального харчового отруєння в організм людини разом із недоброякісними продуктами харчування потрапляють бактерії та їх токсини. Симптомами хвороби можуть бути фебрильна температура, кволість, слабкість, головний біль, блювання за відсутності діарейного синдрому.
Найчастіше причиною секреторної діареї у дітей раннього віку є ротавірусна інфекція, яка клінічно характеризується водянистими випорожненнями без патологічних домішок, багаторазовим блюванням, а також наявністю катаральних явищ верхніх дихальних шляхів (закладеність носа, зернистість задньої стінки глотки, покашлювання).
На сьогодні існує достатня кількість лабораторних методів дослідження для виявлення збудників кишкових інфекцій. Установити етіологію ГКІ можна за допомогою бактеріологічних, вірусологічних та серологічних методів діагностики. У практичній медицині найширше використовують бактеріологічний посів калу для виявлення бактерій родів Shigella, Salmonella, E. coli та умовно-патогенної флори кишечнику, а також експрес-метод діагностики – імунохроматографічний аналіз фекалій на рота- та аденовіруси. Допомагають у діагностиці й такі загальноклінічні обстеження, як загальний аналіз крові (з визначенням гематокриту) та сечі, біохімічний аналіз крові, копроцитограма та аналіз калу на дисбактеріоз.

Профілактика гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь у весняно-літній період

У весняно-літній період можуть частішають випадки виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь, пов'язаних із уживанням продуктів харчування та питної води, забруднених збудниками зазначених захворювань. Більшість групових інфекційних захворювань та отруєнь виникають після проведення масових святкувань - весіль, ювілеїв, випускних вечорів, проводів в армію тощо.
Спеціалісти-епідеміологи стверджують, що основними причинами спалахів є залучення до приготування страв випадкових осіб, котрі не обізнані з елементарними правилами особистої гігієни, а також порушення технологій приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму. Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються "із запасом", що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань.

ПАМ'ЯТКА

З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь Міністерство охорони здоров’я рекомендує:

не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб, зазначений на упаковці, та у встановлений термін;

не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб. Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі, споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції;

не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини. При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском;

не готувати продукти із запасом; приготовлені страви бажано вживати відразу, а у разі повторного споживання, вони мають проходити вторинну термічну обробку; зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин;

не брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання);

не приготовляти багатокомпонентні страви, що вимагають високої термічної обробки (паштети, м'ясні салати тощо), в незабезпечених умовах; при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом;

не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);

для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану; при неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена; для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води;

перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом; обов'язково мити руки після відвідування туалетів;

при відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни; дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти;

для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами.

У разі виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи.
Самолікування небезпечне!
При відпочинку групою хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу.
При тяжкому стані хворого негайно викликати швидку медичну допомогу.

y� ���Q���посуд для приготування в домашніх умовах консервів і суворо дотримуйтесь термінів їх стерилізації;
  - не допускайте змішування свіже приготованої страви із її залишками попереднього дня;
  - не захоплюйтесь приготуванням м’ясних і рибних копченостей в домашніх умовах;
  - усі продукти, що швидко псуються, зберігайте лише на холоді, слідкуючи за тим, щоб готові для вживання страви не торкалися при цьому сирих м’яса та риби;
  - перед вживанням, особливо дітьми, сирих овочів та фруктів, обдавайте їх окропом;
  - і останнє, найпростіше, але не менш значиме: завжди перед вживанням їжі старанно мийте руки з милом і привчайте до цього дітей.

Не допустити виникнення харчових отруєнь легше, ніж їх лікувати. Але, якщо у Вас чи членів Вашої родини після прийому їжі все ж таки з’явилися перші ознаки харчового отруєння — це підвищення температури тіла, озноб, головний біль, блювання, біль у животі, пронос та інше, не займайтеся самолікуванням, негайно звертайтеся за медичною допомогою.