(Практичний психолог)

   Одним із показників  формування особистості 6-річної дитини є її самооцінка. Справді,з появою нових видів діяльності,нових зв’язків  з оточенням(дорослими,однокласниками) у дитини виникають  і деякі нові критерії оцінки як своїх ровесників так і самої себе. Спираючись на думку вчителя,батьків однокласників,дитина оцінює себе,і ця оцінка найбільше пов’язана зі школою і навчальним процесом. Це не означає, що оцінки дітей правильні-часто буває навпаки. Оцінювання себе  свідчить по бажаний образ себе в уяві учня,ніж про справжній стан справ.

       Часто самооцінка першокласників дуже завищена. Дитина вважає себе найкращою,вона ще не помічає чеснот інших дітей,їй важко порівнювати спів ставляти свої досягнення з досягненнями інших Це прийде дещо пізніше.

      Основний критерій оцінки ровесників у молодших школярів-їхня успішність,їхні учнівські вміння і навички. Тому часто,запитуючи першокласників:» Із ким и дружиш?», - можна почути:»Я дружу з Ірою,тому що вона добре вчиться і красиво пише».

     Самооцінка в молодшому шкільному віці формується,головним чином,під впливом оцінки вчителя (бо він для дитини дуже значущий).Особливого значення діти  надають не своїм інтелектуальним здібностям,навчальним досягненням,а тому,як оцінюють інші. Молодшим школярам дуже важливо,щоб позитивна оцінка їхньої особистості була загально визначною,що створює і певні складнощі.

     Батькам надзвичайно важливо зайняти правильну позицію щодо успіхів і невдач дитини. Якщо дитина невпевнена в своїх силах,якщо вона тяжко переживає свої невдачі у навчанні,важливо підбадьорити її,запевнити,що якщо вона докладе певних зусиль і буде старанною,то подолає труднощі і невдачі. І, тільки-но з являються принаймні не великі зміни у поведінці дитини,їх необхідно відзначити. Для дитини схвалення батьків,учителя-дуже важливе.

         Якщо дитина самовпевнена,занадто вихваляється своїми досягненнями,стає краще видно і її недоліки. Отже, із розвитком особистості дитини ви можете помічати, наскільки точнішим стає її знання про себе,розвивається уміння адекватно ставитися до своїх умінь і здібностей. Тому  усім-і батькам ,і вчителю, і шкільному психологу-важливо стежити за процесом формування самооцінки і вчасно реагувати на її зміни на різних етапах формування особистості дитини.

ПАМЯТАЙТЕ!У формуванні самооцінки роль сім’ї –величезна. Уявлення дитини про себе починають складатися задовго до школи. Умови виховання дитини в сім’ї і дитячому садку,а потім  у школі суттєво впливають на  формування в неї самооцінки, від якої  багато в чому залежатиме поведінка дитини в різних життєвих ситуаціях.

  ПІДІБЄМО ПІДСУМКИ. Для нормального особистісного розвитку 6-річних дітей характерні:

        - Виявлення індивідуальності;            - Поява  нових  потреб;

        - Формування нових інтересів;           -   Формування самооцінки.

        - Соціалізація першокласників;