ЗВІТ КЕРІВНИКА

дошкільного навчального закладу (ясел - садка)

№ 63 «Посмішка»

про свою діяльність за підсумками 

В закладі дошкільної освіти активно проводиться планомірна робота щодо вдосконалення форм, методів та прийомів роботи спрямованих на мовленнєвий розвиток дошкільників. Педагогами створені умови для реалізації завдань програми по організації занять з розвитку рухів, цікавої математики, розвитку мовлення, ознайомлення з природою, малювання, ліплення, аплікації та організації роботи з ігрової діяльності в повсякденному житті з дітьми різного віку.

В усіх вікових групах створене необхідне розвивальне середовище для повноцінної організації навчальної та ігрової діяльності: в достатній кількості є обладнання для організації педагогічного процесу: таблиці, ілюстрації, предметні картинки для роботи з розвитку пізнавальних процесів в логіко - математичному розвитку, цікавий друкований матеріал. Педагоги, які працюють з дітьми старшого дошкільного віку застосовують під час роботи з логіко - математичного розвитку  такі методи роботи , де використовують елементи розвиваючих логічних методик: елементи ейдетики, схеми, кросворди, вікторини, робота з кубиками М. Зайцева, lego - конструювання, використання коректурних таблиць Н.Гавриш.

Вихователі в роботі з зображувальної діяльності не лише знайомлять дітей з творами художників, вони вчать дітей помічати красу творів мистецтва, відчувати її та передавати у власній художньо - естетичній творчості. Вся робота з розвитку навичок зображувальної діяльності сприяє формуванню творчих здібностей в малят, створює позитивний емоційний настрій, розвиває уяву, фантазію, почуття нового, розвиває творчість, збагачує досвід.

Вихователі творчо підходять до організації роботи з ігрової діяльності: підбирають цікавий матеріал для роботи з дітьми в повсякденній діяльності (ігрові вправи та дидактичні ігри, схеми, карти, головоломки, логічні вправи, цікавий матеріал для проведення сюжетно – рольових ігор, ігор - драматизацій,, театралізованих ігор, дидактичних  та рухливих ігор).

В 2022 – 2023 навчальному році була проведено ряд  тематичних перевірок.

 У листопаді 2022 року було проведене тематичне вивчення стану роботи з розвитку мовлення та навчання грамоти дошкільників та формування їх пізнавальної активності в навчально – виховному процесі. Вивчення мало на меті проаналізувати:

• створення умов для організації роботи педагогів з дошкільниками з метою мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку та навчання їх грамоти.
• уміння вихователів організовувати роботу з мовленнєвого розвитку дітей відповідно до програми розвитку дитини дошкільного віку «Дитина» та вимог Базового компоненту дошкільної освіти.
• Розвиток мовленнєвих умінь дітей: словникового запасу дошкільників згідно з вимогами програми; розвитку артикуляційних умінь , фонематичного слуху і літературної вимови; граматичних умінь дітей; комунікативного мовлення та роботи з дитячою книгою ; навчання грамоти дітей старшого дошкільного віку .

Тематичне вивчення показало , що вихователі груп раннього дошкільного віку № 7 , № 3 (Грищенко Н.М., Кучма О.А., Герман О.С.,Константінова Л.В.) , групи молодшого дошкільного віку № 5 ( Чернишина Т.І., Фінагеєва І.М.), середнього дошкільного віку № 1, № 6 (Кононенко З.М., Коноваленко О.В., Папка Л.М., Пироженко О.І.) зібрали й систематизували необхідний матеріал (демонстраційний і роздатковий ) згідно з віком дітей; дібрали й виготовили різноманітні дидактичні ігри, посібники ; у куточку самостійної художньої діяльності створили умови для самостійної діяльності дітей ;  проводять театралізовані вистави, слухання улюблених казок 

Особливе місце в організації роботи з мовленнєвого розвитку дітей відводиться індивідуально-груповим та індивідуальним формам роботи.

Аналіз планів навчально-виховного роботи показав, що упродовж дня проводяться: індивідуальні заняття з формування звукової культури мовлення дітей та літературної вимови; бесіди; спостереження; дидактичні, словесні, настільно-друковані та хороводні ігри.

Освітні завдання плануються з урахуванням умінь дітей і вимог програми кожної вікової групи.

 Вихователі Грищенко Н.М. , Кучма О.А., Данилишина О.В. , Кононенко З.М., Чернишина Т.І., Фінагеєва І.М., Папка Л.М., Пироженко О.І. , Герман О.С., Константінова Л.В. володіють методикою організації та проведення мовленнєвої діяльності дітей, широко застосовують ігрові методи навчання. При проведені занять , як форми організації обов’язкової, систематичної, унормованої в змісті та часі, продуктивної, контрольованої дорослим діяльності передбачається право дитини на добровільне входження та вихід із даного виду діяльності  Як позитивне, хотілося б відзначити проведення інтегрованих занять педагогами Грищенко Н.М. , Кучми О.А. , Кононенко З.М. , Папки Л.М., Герман О.С. 

Діти молодшої і середньої груп вільно користуються в повсякденному житті словами, що позначають назви дій, ознак, властивостей предметів, речей, явищ.

У середніх групах № 1,6 (вихователі Кононенко З.М., Коноваленко О.В. , Папка Л.М., Пироженко О.І.) діти виконують завдання на підбір слів за заданим  звуком, більшість дітей правильно й чітко їх вимовляють. Розрізняють значення слів, що різняться одним звуком. Володіють різною силою голосу (проговорювання слів тихо, пошепки, голосніше, голосно).

В дітей старших та підготовчих груп під час спілкування з однолітками та дорослими в різних видах діяльності можна почути правильне вживання граматичних форм дієслів та іменників у множині й однині, чіткі відповіді на запитання, а під час звертання один до одного діти використовують слова ввічливості (добрий день, дякую, до побачення, будь ласка).

Діти раннього віку групи №7 ,№ 3 та молодшої групи № 5 ( вихователі Грищенко Н.М., Кучма О.А., Константінова Л.В., Герман О.С., Чернишина Т.І.,Фіногеєва І.М.) розуміють оповідання, вірші та казки в супроводі дорослого та без нього, з допомогою дорослого та окремі діти самостійно уміють розповідати та переказувати їх казки .

Діти середніх груп № 1, № 6 (вихователі Кононенко З.М., Коноваленко О.В. , Пироженко О.І., Папка Л.М.) складають невеличкі оповідання та казочки з допомогою вихователя.

  У групах старшого дошкільного віку створено належні умови для організації роботи з мовленнєвого розвитку дітей: спокійна, доброзичлива атмосфера в спілкуванні дорослих із дітьми й дітей між собою; виразна, емоційна мова , доступне мовлення вихователів; у групі зібрано й оформлено достатньо дидактичних ігор і вправ, які допомагають реалізовувати мовленнєві завдання; обладнані згідно з вимогами програми куточки книги та самостійної театралізованої діяльності.

Позитивно, що під час організації роботи з мовленнєвого розвитку дітей вихователі Данилишина О.В , Трилевич Т.О. , Багрій С.М, Середня Я.В.,  використовують групові, індивідуальні та колективні форми роботи.

Згідно з методикою розвитку зв'язного мовленнязастосовуються продуктивні методи та прийоми навчання, кожен з яких має свою педагогічну доцільність, доповнює один одного й використовується у взаємозв’язку.

  Теми, завдання, зміст та структура занять загалом відповідають віку, розвитку дітей і вимогам програми. На заняттях доцільно використовується роздатковий та демонстраційний матеріал, ігрові прийоми, індивідуальний та диференційний підходи до дітей.

   Добре, що мовленнєві навички та вміння закріплюються в повсякденній роботі: проводяться індивідуальні бесіди, бесіди з підгрупами дітей, ігри-драматизації, показ настільного та лялькового театрів, читання художньої літератури.

 Поряд з роботою з розвитку мовлення активно проводиться робота з дітьми з навчання грамоти : діти старшого дошкільного віку володіють знаннями з навчання грамоти : розуміють поняття текст та речення (розуміють та складають за схемами речення ). Систематично проводиться робота з навчання дітей роботі з словом та словосполученням ( діти володіють вмінням добирати слова на вказаний звук , знаходять звук в різних позиціях слова ) , розуміють поняття складоподілу та вміло визначають кількість складів в слові за кількістю голосних звуків .

  Діти доволі вільно спілкуються з дорослими й однолітками, уміють правильно та зрозуміло висловлюватись, чітко відповідати на запитання, вести діалог. Уживають звертання й етикетну лексику, уміють висловлювати прохання, вибачення, подяку, співчуття, умовляння, доведення, припущення, знаходять однодумців для реалізації своїх задумів.     У дітей достатній словниковий запас. Вони розуміють значення слів, правильно вживають слова та частини мови в реченні. Використовують слова, що позначають назви, особливості та дії. Користуються різними за будовою реченнями: простими та складними; уміють узгоджувати іменники з прикметниками та числівниками, вживати іменники в однині та множині, правильно вживати дієслова та сполучники.

У 39 % дітей мовлення виразне, вони вміють користуватись інтонацією, силою голосу, правильно ставити наголос. Діти груп № 2 , № 4 засвоїли найуживаніші випадки багатозначності, уміють добирати слова, близькі та протилежні за значенням.

 На основі зазначеного можна зробити висновок, що робота з мовленнєвого розвитку з дітьми раннього ,  молодшого , середнього та старшого дошкільного віку загалом проводиться задовільно.

Хоча в ході перевірки слід  звернути увагу на  порушення звуковимови дітей . Для покращення рівня роботи вихователів із дітьми пропонуються: вихователям   уникати власного монологу на заняттях, активно розвивати діалогічне мовлення дітей, даючи дитині змогу вступати в невимушену розмову з дорослими. Вихователям всіх вікових груп  постійно стежити за власним

мовленням, уникати повторення неправильно вжитих граматичних форм дітьми. З дітьми старшого дошкільного віку проводити роботу з навчання грамоти з використанням звуко- буквенного аналізу слів , роботою над наголосом в слові, не обмежувати активності дітей на заняттях, даючи можливість кожній дитині обдумати відповідь, довести її до логічного завершення, передбачити варіативність. Уникати трафаретних відповідей.

   За необхідності педагогам планувати та проводити індивідуальну роботу з мовленнєвого розвитку (звукової культури мовлення).

   Перевірка стану роботи з зображувальної діяльності проводилась в лютому  2021 року згідно річного плану .

Тематичне вивчення мало на меті проаналізувати:

• рівень сформованості художніх вмінь та навичок у дітей під час організації роботи в повсякденній діяльності та під час занять,
• рівень роботи педагогів над проблемою розвитку художньо - творчих здібностей дошкільників вдома – в організації роботи дошкільників з батьками ,
• сформованість художньо – творчих умінь та навичок дошкільників всіх вікових груп – на основі вивчення дитячих робіт з СХД та гурткової роботи.

  Предметно-ігрове середовище груп повністю відповідає вимогам програми та віку дітей, не обмежує свободу вибору малят, є динамічним, варіативним, різноманітним, це: куточки самостійної художньої діяльності, центри будівельних, сюжетно-рольових ігор, центри мистецтва,  природничо-дослідницькі центри, в яких зібрані картинки,розмальовки, обладнання для зображувальної діяльності,  дидактичні ігри, сюжетні іграшки, дитяча художня література та репродукції творів мистецтва.   В групових кімнатах груп  куточки СХД обладнані добре, що сприяє організації продуктивної зображувальної діяльності.  Діти мають доступ до ігрового та дидактичного матеріалу, що не обмежує їх  у  свободі вибору, є різноманітним та змінним, це: куточок самостійної художньої діяльності, центри будівельних, сюжетно-рольових ігор, центр мистецтва, відповідно віку та вимог програми зібрані дидактичні ігри, сюжетні іграшки, дитяча художня література та репродукції творів мистецтва.   Діти раннього віку та молодшого дошкільного віку груп № 3, №5 , № 7 відтворюють у своїх роботах елементарні зображення - форми (лінії заокруглення, мазки , крапки, штрихи, розплескують , скочують та розкочують матеріал для ліплення, розміщують готові кольорові форми в аплікації ). Діти середнього та старшого дошкільного віку груп № 2, № 4, № 1, № 6 в виробах відображають те, що сприймали раніше, з чим вони вже знайомі. Здебільшого діти створюють малюнки, аплікацію та об'ємні вироби  за поданним зразком педагога  або по пам’яті, за уявою.  

  З цією метою педагоги знайомлять з об'єктами зображення завдяки безпосередньому їх пізнанню  в іграх, на прогулянках, спеціально організованих спостереженнях. Під час підготовчої роботи до проведення занять з зображувальної діяльності : з спостереження за предметами , з розповідей дорослого, під час читання творів художньої літератури, перегляду репродукцій картин, використання інтерактивних технологій навчання.

  Під час роботи з незвичайним матеріалом для виконання робіт діти виявляють особливий інтерес до виконання роботи , а разом з тим дошкільники старшого дошкільного віку груп № 4, № 2, розуміють поняття співвідношення пропорцій, добір кольорів, перспективи у зображенні, пропорційності об'єктів зображення, отримання нових кольорів та відтінків кольорів при змішуванні фарб.

   Вагомим прийомом  в ознайомленні та зображенні є цілеспрямоване зорове сприйняття — спостереження. Для того, щоб відобразити предмет, треба попередньо  з ним ознайомитись – обстежити , запам’ятати його форму, величину, колір, конструкцію розташування частин, саме тому педагоги часто поєднують тематику занять з художньої літератури, ознайомлення з природою , ознайомлення з навколишнім з заняттями з зображувальної діяльності.

  Розумовому розвитку дітей, розширенню запасу знань на основі уявлень про різноманітність форм просторового розташування предметів навколишнього світу, різних величин, різноманітності відтінків кольорів приводить систематична та планомірна робота з дошкільниками .

В організації роботи з дітьми з зображувальної діяльності педагоги всіх вікових груп підводять дитину до розуміння прекрасного, щоб сформувати вміння самостійно створювати прекрасне, виховувати естетичні почуття (почуття форми, кольору, композиції).

  Педагоги груп старшого дошкільного віку № 4,№ 2 звертають увагу дітей на мінливість форм, величин (дитина і дорослий), квітів (рослини в різні пори року), різне просторове розташування предметів і частин (птах сидить, літає, клює зерна, рибка плаває в різних напрямках тощо), таким чином вчать дітей аналізувати, порівнювати, синтезувати, узагальнювати отримані знання.

   В ході роботи  з образотворчої діяльності розвивається мовлення  дітей: засвоюється  назва форм, кольорів та їх відтінків, просторових позначень, що сприяє збагаченню словника; висловлювання в процесі спостережень за предметами, при обстеженні предметів, споруд, а також при розгляданні ілюстрацій, репродукцій з картин художників позитивно впливають на розширення словникового запасу та формування зв’язного мовлення. Особливо для дітей старшого дошкільного віку груп  № 4, № 2 для здійснення різних видів діяльності, розумового розвитку дітей велике значення мають ті якості, навички, вміння, які вони набувають в процесі малювання, аплікації, ліпки та конструювання.

 Дитяча творчість має суспільну спрямованість: діти малюють не тільки для себе, але і оточуючих, у своїй роботі  передають явища суспільного життя.

Таким чином, образотворча діяльність в усіх вікових групах сприяє сенсорному вихованню та розвитку наочно-образного мислення.   Робота педагогів груп  №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7  полягає також у тому, що в процесі занять у дітей виховуються морально-вольові якості: вміння допомагати товаришу,  долати труднощі під час роботи в парах та колективних видах роботи, потреба і уміння доводити розпочату роботу до кінця, зосереджено й цілеспрямовано займатися разом з однолітками.

  Для створення малюнка необхідно докласти зусиль, здійснити трудові дії, оволодіти певними вміннями, трудовими навичками. 

 Тому у процесі образотворчої діяльності вихователі груп №1,№ 2, № 3,№ 4, № 6, № 7 поєднують розумову та фізичну активність дошкільників , шляхом проведення різних типів занять, організованої роботи з дітьми в повсякденній діяльності.   В групах №5, № 7, № 3, педагоги в дітей викликають інтерес до руху олівця або пензля, до слідів , які вони залишають на папері; поступово з’являються нові мотиви творчості — бажання отримати результат, створити певне зображення.

   В процесі роботи гуртка «Талановиті пальчики» (групи № 2) педагоги сприяють формуванню вміння зображувати предмети , сюжети , декоративне оздоблення, завдяки чому  у дітей виховуються вміння працювати, домагатися бажаного результату. Дошкільнята в ході практичної зображувальної діяльності опановують  практичними навичками, які пізніше будуть потрібні для виконання самих різноманітних робіт, набувають вмінь та навичок, які дозволять їм відчувати себе самостійними та сприятимуть розвитку вольових якостей особистості, як увага, наполегливість, витримка.

   Вихователі в ході гурткової роботи з образотворчої діяльності сприяють створенню сприятливих умов для розвитку естетичного сприйняття,  яке виникає при сприйнятті гарного предмета, включає різні складові елементи: почуття кольору, відчуття пропорції, відчуття форми, почуття ритму та емоцій,  та яке поступово переходять в естетичні почуття, сприяє формуванню естетичного відношення до дійсності.

 Формування працьовитості, навичок самообслуговування з дітьми старшого дошкільного віку проявляється у їх участі під час  підготовки до занять та прибирання робочих місць по завершенню роботи.

  Яскравість, виразність образів в картинах, скульптурі, архітектурі та творах прикладного мистецтва викликають естетичні переживання, допомагають глибше і повніше сприймати явища життя і знаходити образні вираження своїх вражень в малюнку, ліпленні, аплікації. Тому для естетичного виховання дітей і для розвитку їх образотворчих здібностей велике значення має знайомство з творами образотворчого мистецтва. Педагоги поступово сприяють розвитку художньо – естетичного смаку дітей.

 В процесі аналізу робіт з зображувальної діяльності  можна зробити висновок, що робота з дітьми проводиться не лише під час занять, але й в повсякденній діяльності.

 В роботі з дітьми педагоги використовують образні порівняння, віршовані тексти для характеристики предметів, що сприяє розвитку у дітей образного, виразного мовлення.

   Вихователі велику увагу приділяють підготовці до заняття - попередній роботі, тому в  процесі виконання ліплення або малюнка, дитина згадує ті явища і події, які хоче висловити, знову переживає ті почуття, які були викликані ними, що позитивно впливає на розвиток особистості дитини. Педагоги груп раннього та молодшого дошкільного віку Грищенко  Н.М, Кучма О.А.,Фінагеєва Ш.М., Чернишина Т.І., Герман О.С., Константінова Л.В. прагнуть навчити малюка тримати пензель і олівець трьома пальцями (між великим і середнім, притримуючи зверху вказівним), рука при цьому до ліктя лежить на столі або може бути піднята, спираючись на який малює олівець (або пензлик, крейда тощо); В групах №5, № 7, № 3, педагоги в дітей викликають інтерес до руху олівця або пензля, до слідів , які вони залишають на папері; поступово з’являються нові мотиви творчості — бажання отримати результат, створити певне зображення.

З метою кращого оволодіння техніками роботи дітей з малювання, педагоги вчать дітей середнього та старшого дошкільного віку змішувати фарби з білилом (в гуаші) і розводити водою (в акварелі) для отримання різних відтінків кольорів; використовувати різні способи малювання та отримання відтінків кольору, застосовувати при створенні зображення різні техніки (простий олівець і фарби — гуаш, акварель: кольорові воскові крейди і гуаш або акварель тощо). Важлива роль вихователів груп №2, №4, №1, №6 для розвитку дитини полягає в тому, щоб простежити процес засвоєння дітьми різних способів роботи пензлем і фарбами: по сухому фону, по вологому, способом розмивання.   Робота по розвитку художньо - творчих здібностей дітей  здійснюється педагогами в групах на основі календарного та перспективного планування, під час якого зберігаються принципи систематичності, послідовності, індивідуальності та диференційованого освітнього процесу.

   З метою покращення роботи з дітьми з питання зображувальної діяльності педагогам рекомендовано:

• дообладнати центри роботи з зображувальної діяльності, шляхом щотижневої зміни обладнання для самостійних видів художньої діяльності в повсякденному житті, поповнивши їх різноманітним матеріалом для творчості,  розвивальними іграми для творчої продуктивної діяльності дітей;
• поповнити осередки зображувальної діяльності зразками робіт  відповідно до  вимог програми та методики зображувальної діяльності;
• продовжувати використовувати різноманітні сучасні інтерактивні форми і методи в практичній роботі з дітьми;
• у плануванні навчально-виховної роботи приділяти більше уваги завданням індивідуальної роботи з дітьми, які з будь - яких причин не оволоділи навичками виконання роботи під час заняття з зображувальної діяльності;
• вихователям вчасно розміщувати дитячі роботи в батьківському куточку з наявністю зразка педагога;                                             
• виключити з використання під час занять готових схематичних зображень – елементів розмальовок, приділяти увагу технікам , в яких діти самостійно зможуть зображувати запланований згідно тематики вид роботи.

Комплексне вивчення стану роботи з дітьми старшого дошкільного віку у групі № 2, вихователі: Середня Я.В.., Багрій С.М.

Комплексне вивчення мало на меті проаналізувати:

• матеріально – технічне та методичне забезпечення групи;
• ведення документації: перспективного та календарного планів групи (вихователів Середньої Я.В., Багрій С.М ., музичного керівника

Гаращенко І.В, інструктора з фізкультури Кобець К.Ю.);

• вдосконалення змісту, форм і методів роботи з дітьми старшого дошкільного віку;
• врахування вихователями при плануванні вікового складу групи, оволодіння дітьми знаннями, навичками та вміннями; забезпечення оптимальних умов для розвитку дошкільників;
• послідовність у викладені матеріалу, чіткість поставлених завдань, їх відповідність  віковим та індивідуальним особливостям дошкільників;
• відповідність між перспективним та календарним плануванням.  

Під час перевірки було проаналізовано матеріально – технічне та методичне забезпечення групи. У ході перевірки здійснено аналіз документації: перспективного та календарного планів групи (вихователів Середньої Я.В., Багрій С.М ., музичного керівника Гаращенко І.В, інструктора з фізкультури Кобець К.Ю.) та виявлено наступне: ділова документація оформлена відповідно номенклатурі справ, ведеться охайно та вчасно заповнюється.

Встановлено, що вихователями проводяться планомірна робота щодо вдосконалення змісту, форм і методів роботи.

Планування навчально – виховного процесу ведеться відповідно до вимог програми «Дитина», Базового компоненту дошкільної освіти.

Простежується послідовність у викладені матеріалу, чіткість поставлених завдань, їх відповідність  віковим та індивідуальним особливостям, різноманітність видів діяльності. Вихователі враховують  при плануванні віковий складу групи, рівень оволодіння дітьми знаннями, навичками та вміннями забезпечує оптимальні умови для розвитку дошкільників.

Наявна відповідність між перспективним та календарним плануванням.  Аналізуючи перспективний план освітньо-виховної роботи з дітьми старшого дошкільного віку можна зазначити, що педагоги більше приділяють уваги інтегрованій  логіко - математичній діяльності з пріорітетом пізнавальних завдань, велика увага приділяється розвитку умінь лічби та обчислення виразів, складання та розв'язання задач. 

У ході перевірки здійснено аналіз документації, перспективного  та календарного планів групи (вихователів Середньої Я.В., Багрій С.М ., музичного керівника Гаращенко І.В, інструктора з фізкультури Кобець К.Ю.) та виявлено наступне: ділова документація оформлена відповідно номенклатурі справ, ведеться охайно та вчасно заповнюється.

Планування навчально – виховного  процесу ведеться відповідно до вимог Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина»,  вимог Базового компоненту дошкільної освіти.

При плануванні педагогами враховується віковий склад групи, рівень оволодіння дітьми знаннями, навичками та вміннями забезпечує оптимальні умови для розвитку дошкільників. Прослідковується послідовність та систематичність у викладені запланованого навчального матеріалу, чіткість поставлених завдань, відповідність форм віковим та індивідуальним особливостям, різноманітність видів діяльності. Наявна відповідність між перспективним та календарним плануванням.

Календарне планування відповідає встановленим вимогам: зазначається форма дитячої діяльності, мета, обладнання, необхідні для її організації. Хід занять складається у вигляді плану, що відповідає рівню професійної майстерності педагога Багрій С.М. Педагог Середня Я.В., як молодий спеціаліст детально описує колективні форми роботи з дітьми в особистому робочому плані.

Змістове наповнення , підбір методів, прийомів, засобів їх реалізації на заняттях забезпечується впровадженням у навчальну діяльність різноманітних видів занять: інтегровані, комплексні, комбіновані.

Для здійснення освітнього процесу в групі створено належне предметно-розвивальне середовище. В групі створено оптимальні умови для організації образотворчої та трудової діяльності . Відмічена 100% наявність матеріалу з образотворчої діяльності: стандартні набори для малювання, ліплення, аплікації. праці в куточку природи. В наявності обладнання для організації всіх видів праці: господарчо-побутової, праці в природі, самообслуговування.

Проте, потребують деякого оновлення ігрові осередки, та заміна матеріалів куточків сюжетно – рольових ігор, в які планується ігрова діяльність протягом місяця, доповнення дидактичних ігор.

Успішна організація і проведення ігрової діяльності забезпечена раціональним розташуванням предметно-розвивального середовища в групі для стимулювання пізнавальної, творчої та фізичної активності дітей. Найбільше уваги вихователі приділяють організації дидактичних та рухливих ігор, інтегруючи їх у різні форми організації : навчально-пізнавальної, рухової, мовленнєвої діяльності .

Для розвитку пізнавальної активності доречно використовуються різноманітні настільно-друковані, розвивальні ігри, що містять широкий діапазон знань, як за складністю так і за різноманітністю характеру.

Простежуєся чітка система підготовки до ігрової діяльності: спостереження, екскурсії, читання художньої літератури, перегляд телевізійних програм та мультфільмів, ігри з використанням ІКТ, бесіди і розповіді вихователя у повсякденному житті, заняття різного змістового спрямування, систематична участь дітей в різних організованих вихователем формах роботи і видах діяльності.

Спостерігаючи за ігровою діяльністю вихованців, слід зазначити, що діти розрізняють різні види ігор, відрізняють гру від іншої діяльності, педагогами розроблені нові види дидактичних ігор : «Для чого потрібна вода?», «Склади речення», «Частини доби», «Моє тіло», «Хто куди поспішає», «Зберемо ягоди в кошик», «Урожай картоплі», «Склад числа», «Яких рибок більше?», «Знайди пропущене число», «Склади речення за схемою», «Варимо компот», «Види транспорту» та інші . Діти вміють гратися самостійно та організовано, з допомогою дорослих розв’язувати елементарні проблеми, вдало використовують в грі атрибути .

Робота з розвитку мовлення та навчання грамоти здійснюється в різних видах діяльності: на спеціально організованих заняттях, в ігровій, трудовій, художній діяльності та під час різних режимних моментів. Це сприяє збагаченню та активізації словника дітей.

Проведення комплексних та тематичних занять відповідає методичним вимогам. Застосовані методи та прийоми відповідають віку дітей та спонукають їх до мовленнєвої активності , підготовки дітей з навчання грамоти . Діти вільно добирають прикметники до іменників, утворюють пестливі слова за допомогою суфіксів, будують діалог використовуючи прості поширені речення. Мовленнєва активність дітей під час заняття висока. Результативність заняття свідчить про системність роботи вихователів даної групи з розвитку мовлення: збагачення словника дітей за лексичними темами, складання простих поширених речень , діти володіють знаннями з навчання грамоти ,  але слід для підготовки до письма включати зошити в клітинку , косу та пряму лінію .

Належну увагу педагоги приділяють художньо-мовленнєвій та мовленнєво – побутовій  діяльності, художньому аналізу літературних творів, під час якого увага дітей спрямовується на образні та мові засоби твору. З метою розвитку діалогічного мовлення вихователь вдало застосовують доручення («запитай», «запропонуй», «допоможи», «подякуй») та мовленнєві зразки, що притаманно дітям даного віку.

Взагалі відзначено використання різних прийомів та методів, сучасних інновацій при проведенні занять. Педагоги намагаються зацікавити дітей на кожному занятті, надають багато нової інформації, але бажано, щоб цю інформацію діти використовували в ігровій діяльності та повсякденному житті.

Результативність роботи прослідковується під час організації сюжетно-рольових ігор, в яких діти вдало взаємодіють за допомогою мовлення, будують прості діалоги. Під час бесіди про найближче оточення, використовують практично всі частини мови, користуються простими непоширеними реченнями та реченнями з однорідними членами.

Але недостатньо уваги приділяється диференційній роботі під час проведення занять: всім дітям даються однакові завдання. Мало використовуються проблемні ускладненні запитання, мало створюються проблемні ситуації, під час розглядання яких, діти могли б проявити свою кмітливість, особисту точку зору.

Під час переглянутих режимних моментів встановлено, що в дітей достатньо хороші навички самообслуговування і особистої гігієни. Діти їдять акуратно, майже всі вірно користуються ножем , одягаються та роздягаються діти самостійно, акуратно складають свій одяг, декілька дітей за допомогою вихователя.

Під час прогулянки діти з зацікавленням грають у рухливі ігри. Також встановлено, що вихователі постійно використовують під час прогулянки  матеріал для гри на вулиці. Але недостатньо використовуються спортивні ігри та вправи.

Систематично і планомірно здійснюється фізкультурно – оздоровча  робота в групі.

В режимі дня передбачені різні види рухливої активності. Ранкова гімнастика, заняття, рухливі ігри та фізкультурні розваги проводяться відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дітей. Відповідно до розкладу проводяться два рази на тиждень  заняття з фізичної культури в спортивній залі. Заняття з фізичної культури мають чітку мотивацію на зміцнення здоров'я. Моторна щільність фізкультурних занять 70-75%.

Слід зазначити, що під час проведення роботи з фізичного виховання педагоги суворо дотримуються техніки безпеки, що запобігає дитячому травматизму.

З метою формування бережливого і дбайливого ставлення дитини до власного здоров’я, прищеплення навичок особистої гігієни в режимі дня передбачені «валеологічні хвилинки», тематичні бесіди, крім того ведеться робота у ІІ половину дня. Аналіз відвіданих режимних моментів показав, що використані методи сприяють підвищенню обізнаність дітей щодо власного здоров’я. Під час зазначених форм роботи вихователі створюють мотивацію на пріоритети здорового способу життя, привчають дітей відповідально ставитись до свого здоров’я, як найвищої людської цінності.

В групі створені необхідні умови для організації роботи із батьками:

В батьківських куточках в наявності теки, в яких підібрано різноманітні консультативно-інформаційні матеріали для батьків. Інформація систематизована за розділами: педагогічні, психологічні, медичні консультації тощо, що дозволяє організовувати роботу з пропаганди педагогічних знань на достатньому рівні, хоча за умов карантину педагоги спілкуються з батьками виключно on line.

Заплановані та проведені заходи on line свідчать про надання переваги традиційним формам роботи: батьківським зборам, консультаціям, бесідам, інформаціям, порадам.

Про налагоджений контакт вихователів із батьками свідчать спільна діяльність з підготовки групи до навчального року та осучаснення предметно-ігрового середовища, участь в підготовці ігрових майданчиків, спільне виготовлення атрибутів для здійснення ігрової діяльності тощо.

      Проте, педагогам групи більше уваги приділяти диференційній роботі під час проведення занять: постійно використовувати проблемні ускладненні запитання, ситуації, для прояви дітьми кмітливості, особистої точки зору.                                                                    

     Вихователям під час організації прогулянок дотримуватись наступних методичних вимог: обов’язково враховувати шість основних форм роботи з дошкільниками  – спостереження, фізкультура на повітрі , дидактична гра, рухливі та спортивні ігри, індивідуальна робота , трудова діяльність.

    Оновлювати предметно – ігрове  оснащення відповідно Типовому переліку. Педагогам слід неухильно дотримуватися рухового режиму в роботі з дітьми. Не допускати перевантаження дітей під час занять, дотримуватись термінів проведення занять , фізкультурно – оздоровчої роботи під час прогулянок .

   В роботі з навчання грамоти : підготовку дітей до письма – застосовувати зошити на друкованій та звичайній основі: в косу лінію , клітинку . При організації роботи з батьками використовувати інтерактивні форми: пропаганда кращого досвіду сімейного виховання тощо.

 На основі зазначеного роботу в групі № 2 з питань виховання та навчання дітей вважати задовільною.

   Для забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти  коллектив закладу дошкільної освіти здійснює тісну співпрацю педагогів, школи та батьків майбутніх першокласників.  Цього року відбулося онлайн - засідання батьківських зборів садочка, де директор , вихователь - методист, вихователі ЗДО, вчителі початкової школи, батьки, практичний психолог та медична сестра  знайомили  присутніх із особливостями діагностики готовності дітей до школи . 

   З метою проведення цілеспрямованого і повного педагогічного обстеження рівня компетенції відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти, вихователі оцінювали досягнення дітей кожної вікової групи за показниками (критеріями) всіх семи освітніх ліній («Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина у світі природи», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Гра дитини», «Мовлення дитини») (методичні посібники «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти» - Тернопіль/ Мандрівець 2017 р.

Результати представлені в таблиці

Показники рівня розвитку компетенцій дітей відповідно

до Базового компонента дошкільної освіти у ЗДО №63

у травні 2022/2023 навчального року

Параметри оцінки якості освітнього процесу ( в %):

-  нижче 50% - низький рівень;

-  50-75% - середній рівень;

-  75-85%  - достатній  рівень;

-  85-100% - високий рівень.

Вихователі груп  старшого дошкільного віку спрямовують зусилля на формування у дошкільників шкільної зрілості під час проведення розвиваючих занять, тренінгів, ігор. Тому можна зробити висновок,  що протягом багатьох років тісна співпраця зі школою, з кожним роком покращується, та вдосконалюється.

    Вагому увагу педагоги приділяють роботі з батьками. Педагогами  закладу дошкільної освіти систематично ведеться робота з батьками: батьківські збори, консультації, готуються наочно-інформаційні повідомлення на теми,  найбільш актуальні для певної вікової групи.  На високому рівні проходять батьківська конференції,святкові ранки, звіт керівника, досить плідно працює батьківський актив закладу дошкільної освіти, приймаючи участь в навчально-виховному процесі та зміцненні матеріальної бази закладу дошкільної освіти.  Надзвичайно вагомими та актуальними є питання педагогічної просвіти батьків : з цією метою заклад дошкільної освіти влаштовує заходи з безпосередньою та опосередкованою участю батьків : участь у оформленні дитячих майданчиків , , проведення дистанційних онлайн - дискусій під час Тижнів безпеки дитини , індивідуальних та колективних видів онлайн - консультування батьків директором , вихователем - методистом, вихователями, музичним керівником , інструктором з фізкультури,  практичним психологом, вчителем - логопедом та сестрами медичними .

   Педагогами закладу впродовж навчального року проведено консультації:

Особливості адаптивного періоду роботи з дітьми  в  закладі дошкільної освіти .

Розвиток зв´язного мовлення дошкільників вдома.

Навчання грамоти – важлива передумова навчання дітей читанню.

Розвиваємо в старших дошкільників вміння розповідати (порадник логопеда).

Поради батькам щодо формування навичок художньо – творчої діяльності у дітей 5-6 років

Небезпека взимку: що повинні знати батьки про зимовий відпочинок на свіжому повітрі

«Святкуємо безпечно новорічні свята»

Кризовий період - самостійність у три роки.

Формуємо перші прояви самостійності у дітей

Організація  прогулянок з дошкільниками на свіжому повітрі

Фізкультурно – оздоровча робота з дітьми на свіжому повітрі

   Заочне спілкування з батьками відбувалося по телефону, завдяки групам батьків у системі мобільного додатку Вайбер. Найчастіше батьків цікавлять питання  психофізичного розвитку дітей дошкільного віку, питання організації пізнавальної діяльності вдома, правильного харчування, можливості виховання дітей вдома.

   Продовжує свою роботу  сайт дитячого садочку в мережі Інтернет, де розміщується цікава та корисна інформація для батьків з питань навчання, виховання, фізичного розвитку дітей,  систематично оновлюється Веб - сторінка закладу, що дає можливість більш активно надавати батькам цікаву та корисну інформацію, користуватися новинками у сфері дошкільного виховання, тощо.

     В оздоровчий період в закладі дошкільної освіти  заплановані оздоровчі заходи, які полягають в забезпеченні посиленого харчування, проведенні занять та розваг на свіжому повітрі. Організаційно-педагогічна робота з дітьми проводиться згідно розкладу занять та орієнтовного тематичного планування, яке здійснюється педагогами різних вікових груп дистанційно.  Батькам запропоновано збільшити  кількість  екскурсій в природу в порівнянні з навчальним роком, систематично проводити час з дітьми на свіжому повітрі, з дотриманням карантинних заходів.