Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 63 "Посмішка"

 





Сенсорне виховання

«СЕНСОРНЕ ВИХОВАННЯ У СИСТЕМІ НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

 
     Сенсорний розвиток, який сприяє формуванню повноцінного сприйняття навколишньої дійсності є основною пізнання світу, першою сходинкою якого є чуттєвий досвід. Успішність розумового, фізичного, естетичного виховання значною мірою залежить від рівня сенсорного виховання, від того, наскільки досконало дитина чує, бачить, відчуває навколишне. Крім того, значення сенсорного виховання полягає в тому, що воно:
•    є основою інтелектуального розвитку дитини;
•    розвиває спостережливість;
•    готує до реального життя;
•    є основою розвитку уяви;
•    розвиває увагу;
•    впливає на розвиток зорової, слухової, образної та інших видів пам’яті.
     Основна проблема сучасних дітей, негативні наслідки якої хотілося б усунути. Це: негативний вплив новітніх технологій на розвиток сенсорних здібностей; заміна безпосереднього контактного сприйняття світу на готові моделі, відповіді.Тому завдання сенсорного розвитку:
•    розвиток у дітей координації дрібних рухів рук і зорового контролю;
•    формування сенсорних еталонів: розпізнання форми, величини, предметів, кольору просторового розміщення;
•    збагачення словника дитини назвами сенсорних еталонів;
•    розвиток розумових здібностей;
•    розвиток зосередженості, уваги, цілеспрямованості, активності, охайності, бережливого користування іграшками.
    Під час ознайомлення дітей з розміром формою кольором предметів обов’язково враховується рівень розвитку дітей. Організовувати ігри , заняття необхідно таким чином , щоб вони давали радість і задоволення. І не варто чекати моменту, коли дитині вже не хочеться грати, стане нецікаво. Навпаки, закінчувати гру потрібно, як тільки з’являться перші ознаки зникнення інтересу до неї, але слід пообіцяти, що іншим разом пограємось довше. І малюки з нетерпінням очікуватимуть цей момент. Особливу увагу треба приділяти плануванню індивідуальної роботи з дітьми . Вихователь повинен лише зацікавити і викликати у малюка бажання пограти з дидактичним матеріалом. Якщо дитина відмовляється, то ні в якому разі її не примушую грати. У дошкільній педагогіці дидактичні ігри та вправи з давніх–давен вважались основним засобом сенсорного виховання. На них майже повністю покладається завдання формування сенсорного розвитку дитини: знайомство з формою, розміром, кольором, простором, звуком.
    На сучасному стані, коли на основі принципів дидактики дошкільної педагогіки розробляється нова система сенсорного виховання, роль дидактичних ігор та вправ істотно змінюється.Сенсорні дидактичні ігри (як і інші дидактичні ігри) містять, з одного боку, вікові, моральні мотиви, а з іншого принцип добровільності, право самостійного вибору, самовираження.
Функції сенсорних дидактичних ігор та вправ:
•    навчальна, яка спрямована на організацію та подальше вдосконалення досвіду дітей, а також формування в них узагальнених уявлень та засобів дій;
•    розширення практики використання еталонів, у розширенні практичного орієнтування, що спрямована на використання раніш набутих дитиною знань;
•    контроль за станом сенсорного розвитку дітей.
Використання дидактичних ігор є різноманітним :
•    використання як частини заняття;
•    самостійна форма організованого навчання дітей;
•    використання у повсякденному житті
    Кожна дидактична гра містить конкретне завдання і, щоб виконати його, потрібно дітям долати труднощі, самостійно діяти з предметами, набуваючи власного досвіду.
Ігрові дії – це дії, що їх виконують діти під час гри. Якщо вони різноманітніші і якщо більше дітей бере участь в грі, тоді й гра цікавіша