•    Коли не гарантована її безпека для життя та здоров”я.
•    Коли її потреби ігноруються.
•    Коли не задовольняються її основні потреби.
•    Коли стосовно дитини простежуються випадки насильства або приниження.
•    Коли порушується недоторканість дитини.
•    Коли завдається шкода здоров”ю дитини.
•    Коли дитину ізолюють.
•    Коли навіюють страх за допомогою жестів,поглядів, погроз фізичного покарання.
•    Коли перебивають дитину під час розмови, не дають їй можливість висловитись, повідомити про свої потреби, бажання.
•    Коли дитину залякують, використовуючи при цьому суспільні установи(міліцію,церкву, спецшколу, колонію, лікарню).
•    Коли порушують статеву недоторканість дитини.
•    Коли вона не має права голосу у прийнятті важливого для сім”ї та дитини рішення.
•    Коли дитина не може вільно висловлювати свої думки й почуття.
•    Коли її особисті речі не є недоторканними.
•    Коли її використовують у конфліктних ситуаціях із родичами.
•    Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
•    Коли контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків, якщо на це нема рішення суду.
•    Коли використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучень, поділу майна.
•    Коли дитині не надається право робити помилки.